Українська асоціація фахівців інформаційних технологій

Вступление в силу закона об экономическом эксперименте по созданию благоприятных условий для развития в Украине индустрии программной продукции выведет эту отрасль «из тени». Об этом сообщила пресс-служба Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации со ссылкой на председателя агентства Владимира Семиноженко.

Он отметил, что сейчас IТ-компании вынуждены применять «серые схемы» из-за высокого уровня отчислений в социальные фонды и налоговой нагрузки при значительном расходе на оплату труда. Это делает себестоимость часа работы украинского IТ-специалиста очень высокой, а значит, программный продукт становится неконкурентным, учитывая его цену. Поэтому 80% компаний, нанимая работников, используют схему с частным предпринимательством, а 20% - оформляют работников в штат на минимальную зарплату. По словам Владимира Семиноженко, в результате использования подобных схем потери несут и сами компании, ведь не могут принимать участия в крупных проектах, и государство, потому что не досчитывается поступлений в бюджет.

Закон об экономическом эксперименте, проект которого уже принят парламентом в первом чтении, должен убрать налоговые препятствия на пути развития IТ -отрасли.

Как сообщил председатель Госинформнауки, в ближайшее время состоится обсуждение этого законопроекта с участием Премьер-министра, членов Правительства, депутатов, представителей IТ -бизнеса и профильных общественных организаций. В частности, заинтересованные стороны рассмотрят возможность полного освобождения IТ -компаний от налога на прибыль и НДС - сейчас такие условия действуют в Беларуси.

З початку висунення ініціатив щодо необхідності впровадження системи податкових стимулів для розвитку ІТ-галузі минуло більше року. За цей час нам вдалося багато чого зробити. Так, основні позиції, які містить проект закону «Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції», узгоджені всіма зацікавленими сторонами – ІТ-бізнесом, громадськими організаціями, що працюють у цій сфері, депутатським корпусом, органами виконавчої влади. Отже, є підстави стверджувати, що вже у лютому законопроект буде ухвалений парламентом у другому читані, - про це повідомив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко під час зустрічі Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з представниками бізнесових структур у сфері ІТ-технологій.

Учасники зустрічі обговорили декілька питань, які є ключовими для даної галузі й, отже, потребують ретельного фахового та правового опрацювання. Зокрема, йшлося про вироблення критеріїв, за якими ІТ-компанія може бути кваліфікована податковою службою як суб’єкт економічного експерименту. Відповідність цим критеріям знайде відображення у податковій декларації, яку подаватиме ІТ-компанія. Якщо ж у податкової служби виникнуть сумніви щодо цієї відповідності, свій експертний висновок надасть Держінформнауки. Це дозволить профільним компаніям уникнути судової тяганини.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров готовий провести зустріч з ректорами технічних ВНЗ України для обговорення питання щодо їх підтримки на державному рівні та кількості державного замовлення на ІТ-спеціалістів. Про це Глава Уряду заявив під час зустрічі з представниками бізнесових структур у сфері інформаційних технологій 1 лютого.

Учасники зустрічі висловили необхідність підтримки технічних ВНЗ, які готують ІТ-спеціалістів, це зокрема, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (КПІ), Національний технічний університет України "Харківський політехнічний інститут" (ХПІ), Національний університет "Львівська політехніка" (НУ ЛП), Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ).

На що Микола Азаров відгукнувся пропозицією зустрітися з керівниками ВНЗ та обговорити питання: "Давайте зберемо керівників цих ВНЗ, поставимо завдання перед ними з підготовки спеціалістів для ІТ-галузі за державним замовленням. Чому я хочу цих керівників зібрати? Щоб подивитися, які необхідно вкласти кошти у матеріально-технічну базу, якщо вона застаріла у цих ВНЗ. Держзамовлення само собою… Ось така розмова має відбутися, щоб ми випускали спеціалістів на дуже хорошому рівні", - підкреслив Глава Уряду.

Набуття чинності закону про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції виведе цю галузь “із тіні”, - переконаний Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко.

Він зазначив, що наразі ІТ-компанії вимушені застосовувати “сірі схеми” через високий рівень відрахувань у соціальні фонди та податкове навантаження при значній витраті на оплату праці. Це робить собівартість години роботи українського ІТ-фахівця надто високою, а отже програмний продукт стає неконкурентним з огляду на його ціну. Тому 80% компаній, наймаючи працівників, використовують схему з приватним підприємництвом, а 20% - оформлюють працівників у штат на мінімальну зарплату. За словами Володимира Семиноженка, внаслідок використання подібних схем втрат зазнають і самі компанії, адже не можуть брати участі у великих проектах, і держава, бо не дораховується надходжень до бюджету.

Закон про економічний експеримент, проект якого вже ухвалений парламентом у першому читанні, має прибрати податкові перешкоди на шляху розвитку ІТ-галузі. Як повідомив Голова Держінформнауки, найближчим часом відбудеться обговорення цього законопроекту за участю Прем'єр-міністра, урядовців, депутатів, представників ІТ-бізнесу та профільних громадських організацій. Зокрема, зацікавлені сторони розглянуть можливість повного звільнення ІТ-компаній від податку на прибуток та ПДВ — зараз такі умови діють у Білорусі.

В 2012 году большинство мировых компаний практически не планирует увеличивать расходы на информационные технологии

Максимальное увеличение может составить до 0,5%, а в регионах Северной Америки и Европы бюджеты даже сократятся. Такие результаты показало исследование компании Gartner.

Наибольшее увеличение среднего IT-бюджета, согласно результатам опроса технических директоров компаний, планируется в Латинской Америке (12,7% роста), и Азиатско-Тихоокеанском регионе (3,4%). Компании Северной Америки сократят свои бюджеты на 0,6% по сравнению с прошлым годом, а европейские компании – на 0,7%.

При этом, среди основных приоритетов в IT называются бизнес-аналитика, мобильные технологии, облачные вычисления (модели SaaS, IaaS, PaaS), виртуализация, CRM, безопасность и другие.

Исследование проводилось в последнем квартале года, включало опрос 2335 технических директоров компаний, чей общий бюджет на IT составляет около $321. В опросе представлены компании из 37 индустрий в 45 странах.

Источник: ЛигаБизнес

Европейский союз и Совет Европы совместно работают над усилением защиты персональных данных на Украине в соответствии с европейскими стандартами. Об этом сообщил Инфоцентр Европейского инструмента соседства и партнерства /ЕИСП/ со ссылкой на пресс-релиз представительства ЕС в Киеве. В нем подчеркивается, что этот вопрос имеет ключевое значение для будущего сотрудничества в целом ряде областей, например, при выполнении Плана действий по либерализации ЕС визового режима для Украины.

Ряд экспертных мероприятий планируется провести в течение 2012 года в рамках совместной программы "Содействие европейским стандартам в украинской медийной среде". Программа осуществляется в сотрудничестве с государственной службой Украины по вопросам защиты персональных данных.

Медийная программа Европейского союза и Совета Европы успешно способствует имплементации недавно принятого закона о доступе к публичной информации. Руководствуясь этим опытом, программа будет теперь способствовать совершенствованию нормативно-правовой базы в области защиты персональных данных, анализируя соотношение этих двух законов для обеспечения их полной совместимости.

Другим важным шагом станет укрепление существующей нормативно-правовой базы. Будет организован цикл экспертных семинаров и тренингов по эффективной защите персональных данных в таких сферах, как государственная служба, здравоохранение, банковская деятельность, образование и т.д. Наконец, отраслевые рекомендации по применению процедур защиты персональных данных будут разработаны и размещены на соответствующих профильных сайтах.

Держінформнауки внесло вагомий внесок у розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.

Прийняття Верховною Радою у першому читання двох законопроектів - «Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов в Україні індустрії програмної продукції» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції» - стало поворотним моментом у розвитку української ІТ-галузі, адже саме вони створюватимуть необхідну базу для значного поліпшення позицій наших айтішніків на міжнародному рівні, - таку думку висловив Віце-президент Асоціації “Інформаційні технології України” Ігор Лисицький під час підсумкового засідання Колегії Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Він подякував колегам із Держінформнауки за плідне співробітництво і вручив грамоти Асоціації “За вагомий внесок у розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та розбудову інформаційного суспільства в Україні”. Їх отримали голова Держінформнауки Володимир Семиноженко, а також Юрій Приймак, Віталій Окнов та Павло Троян.

Джерело: Прес-служба Володимира Семиноженка

На прошедшей неделе Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект о льготах для компаний, занимающихся разработкой ПО:

Всем участникам эксперимента, внесенным в общегосударственный реестр IT-компаний, до 2017 г. предоставляются, среди прочего, следующие льготы: – единый взнос на государственное соцстрахование в размере 36,76% от двух минимальных зарплат; – для физлиц-наемных сотрудников единый взнос равен 3,6% от двух минимальных зарплат.

Компании будут вноситься в реестр участников по заявлениям. Курировать реестр будет Госагентство по вопросам науки, инноваций и информатизации.

Разумеется, этому обрадовались многие, относящие себя к интернет-компаниям, но не прочитавшие текст законопроекта. Законопроект меж тем очень точно перечисляет коды КВЭД, которые подпадают под первичные требования эксперимента – это деятельность по разработке программного обеспечения, обработке данных, производства компьютеров и так далее. И доход от такой деятельности должен составлять не меньше 60% от общего дохода компании, а внушительная часть расходов компании должна быть связана с расходами на разработчиков.

Так вот, из этого следует один простой вывод – компании, зарабатывающие деньги на рекламе, размещаемой на своих проектах, в эксперимент не попадают. Агентства интернет-рекламы – тоже. Сервисы, получающие основной доход от оказания услуг пользователям, – по всей видимости, тоже проходят мимо. Возможно, в эксперимент попадают компании, предоставляющие платные услуги своим пользователям – типа Evernote, но я подозреваю, что бизнес-модель таких сервисов надо будет очень тщательно выписывать с юридической точки зрения.

Більшість студентів йдуть вчитися на програміста, тримаючи в голові варіант виїзду за кордон. Та й з моєї компанії 3-4 людини в рік стабільно перебираються на Захід. (Рос.)

В последнее время несколько раз попадалась информация о том, что в общественном мнении все сильнее утверждаются пессимистические ожидания.

Эксперты с тревогой прогнозируют новую волну эмиграции. Совсем недавно именно эта тема была поставлена во главу угла на дебатах, организованных фондом "Эффективное управление", в которых мне довелось принимать участие.

Вопрос, предложенный аудитории, как раз заставлял задуматься, вредной или полезной для экономики Украины является эмиграция высококвалифицированных кадров.

В свете того, что по данным разных исследований, 17% всерьез задумываются об отъезде за рубеж, а 51% считают, что их дети не имеют в нашей стране никаких перспектив, вопрос, поставленный на дебатах, приобретает особенную актуальность.

Несмотря на то, что ответ на него, казалось бы, напрашивается сам собой, на самом деле всё далеко не так однозначно. Мировой опыт показывает, что эмиграция квалифицированных кадров может приносить очень и очень положительный эффект для экономики.

Например, миграция индийских программистов в американскую Силиконовую долину привела к значительным инвестициям в индийскую ИТ-индустрию и дала колоссальный толчок развитию этого сегмента национальной экономики, превратив Индию в один из крупнейших мировых центров аутсорсинга.

Китайские студенты в начале 2000-х годов массово уезжали на учебу за границу, и на протяжении нескольких лет лишь малая их часть возвращалась на родину. Но сейчас с каждым годом количество "возвращенцев" все увеличивается, и именно эти люди, обогащенные западным образованием, новым опытом и технологиями, определяют тенденции развития целых отраслей.